Військовий сленг

Про військовий кодовий сленг (сленговий код? – whatever). 
Трохи знань, трохи питань. 

З часів радянської інтервеції в Афганістан військові (наші в тому числі) активно користуються цифровими позначками, базовими з яких стали «200» та «300».

 На початках, в 70-80-х, ці позначки були обумовлені авіаційною логістикою («груз 200» - транспортування загиблих, «груз 300» - перевезення поранених). 

Ось знайдений мною перехресним пошуком умовно-повний перелик «грузів» (і він не є сталим чи навіть підтвердженно-точним, бо сленг не фіксується в документах, а радше використовується в усних радійних перемовинах, чи в семантичних текстових описах):

100 - боєприпаси (будь-яки)
200 - загиблі
300 - поранені
400 - окрема категорія: контузія
500 - медікаменти 
600 - військовополонені
700 - цінності 
800 - зброя масового ураження (бойові отруйні речовини). 

Деяка логика присутня, не «випадає» навіть «700 - цінності», бо вже тоді радяньська армія, особливо вищий офіцерський склад, грабували не дуже заможних афганців і переправляли пакунки літаками в срср. 

Дещо нині «осучаснилося» - код «500 - медікаменти» в російських джерелах тепер зустрічається як позначка «отказники», (кількість яких в рос.армії стає дедалі вагомішою). 

Якщо матимете доповнення чи варіанти з поправками – був би вдячний коментарям.

Поверхневі дослідження НАТО-вського кодового сленгу ні до чого не призвели: існує загальний фонетичний алфавіт, яким користуються як армії країн НАТО, так і ІКАО (міжнародна організація цивільної авіації), і він же є міжнародним радіотелефонним фонетичним алфавітом. 

Ось вони, кому цікаво, і хто зустрічав ці позначки в брутальних (як мені тоді здавалось) голівудських бойовиках:

A — Alfa, 
B — Bravo, 
С — Charlie, 
D — Delta, 
E — Echo, 
F — Foxtrot, 
G — Golf, 
H — Hotel (Honolulu)
I — India, 
J — Juliett, 
K — Kilo, 
L — Lima, 
M — Mike, 
N — November, 
O — Oscar, 
P — Papa, 
Q — Quebec, 
R — Romeo, 
S — Sierra, 
T — Tango, 
U — Uniform (United),
V — Victor, 
W — Whiskey, 
X — X-ray, 
Y — Yankee, 
Z — Zulu.

В доповнення кодіфікаційній темі – є ще більш-менш міжнародна військова жестова мова для спецоперацій, де гучні команди чи радіозв‘язок бувають зайвими і небезпечними (кому цікаво – на малюнку нижче).

Але це все приказка. 

Насправді мені цікавить не радянський і навіть не НАТО-вський, а український сучасний військовий код, нехай такий же неформальний і сленговий, але такий, що не обмежується «грузами» (і позначенням «грузами» людей); такий,  що має більш широкий, хоч і кодований, спектр лінгвістичних/цифрових/знакових понять. 

От з‘явилось і розійшлося чудове за смислом «4.5.0.» - все в порядку». 

Я зрадів і подумав, що пошук зара спокійно видасть всю решту кодіфікації: від 1.1.1 і до безмежності. 

Хм. Ніт. 

З‘ясував (і те непевно), що «4.5.0.» - це не військовий код, а одиничний конструкт, введений в суспільний обіг фондом «Повернись живим». Логічно, красиво, правильно.

Ну ок, але де ж решта? І чи вона взагалі існує, чи то була одноразова акція фонду під конкретну акцію? 

Ну й і питання до знаючих: можливо я щось пропустив і такий код/сленг в українській армії все ж існує?