Військовий сленг
Про військовий кодовий сленг (сленговий код? – whatever).
Трохи знань, трохи питань.

З часів радянської інтервеції в Афганістан військові (наші в тому числі) активно користуються цифровими позначками, базовими з яких стали «200» та «300».
На початках, в 70-80-х, ці позначки були обумовлені авіаційною логістикою («груз 200» - транспортування загиблих, «груз 300» - перевезення поранених).
Ось знайдений мною перехресним пошуком умовно-повний перелик «грузів» (і він не є сталим чи навіть підтвердженно-точним, бо сленг не фіксується в документах, а радше використовується в усних радійних перемовинах, чи в семантичних текстових описах):
100 - боєприпаси (будь-яки)
200 - загиблі
300 - поранені
400 - окрема категорія: контузія
500 - медікаменти
600 - військовополонені
700 - цінності
800 - зброя масового ураження (бойові отруйні речовини).
Деяка логика присутня, не «випадає» навіть «700 - цінності», бо вже тоді радяньська армія, особливо вищий офіцерський склад, грабували не дуже заможних афганців і переправляли пакунки літаками в срср.
Дещо нині «осучаснилося» - код «500 - медікаменти» в російських джерелах тепер зустрічається як позначка «отказники», (кількість яких в рос.армії стає дедалі вагомішою).
Якщо матимете доповнення чи варіанти з поправками – був би вдячний коментарям.
Поверхневі дослідження НАТО-вського кодового сленгу ні до чого не призвели: існує загальний фонетичний алфавіт, яким користуються як армії країн НАТО, так і ІКАО (міжнародна організація цивільної авіації), і він же є міжнародним радіотелефонним фонетичним алфавітом.
Ось вони, кому цікаво, і хто зустрічав ці позначки в брутальних (як мені тоді здавалось) голівудських бойовиках:
A — Alfa,
B — Bravo,
С — Charlie,
D — Delta,
E — Echo,
F — Foxtrot,
G — Golf,
H — Hotel (Honolulu)
I — India,
J — Juliett,
K — Kilo,
L — Lima,
M — Mike,
N — November,
O — Oscar,
P — Papa,
Q — Quebec,
R — Romeo,
S — Sierra,
T — Tango,
U — Uniform (United),
V — Victor,
W — Whiskey,
X — X-ray,
Y — Yankee,
Z — Zulu.
В доповнення кодіфікаційній темі – є ще більш-менш міжнародна військова жестова мова для спецоперацій, де гучні команди чи радіозв‘язок бувають зайвими і небезпечними (кому цікаво – на малюнку нижче).
Але це все приказка.
Насправді мені цікавить не радянський і навіть не НАТО-вський, а український сучасний військовий код, нехай такий же неформальний і сленговий, але такий, що не обмежується «грузами» (і позначенням «грузами» людей); такий, що має більш широкий, хоч і кодований, спектр лінгвістичних/цифрових/знакових понять.
От з‘явилось і розійшлося чудове за смислом «4.5.0.» - все в порядку».
Я зрадів і подумав, що пошук зара спокійно видасть всю решту кодіфікації: від 1.1.1 і до безмежності.
Хм. Ніт.
З‘ясував (і те непевно), що «4.5.0.» - це не військовий код, а одиничний конструкт, введений в суспільний обіг фондом «Повернись живим». Логічно, красиво, правильно.
Ну ок, але де ж решта? І чи вона взагалі існує, чи то була одноразова акція фонду під конкретну акцію?
Ну й і питання до знаючих: можливо я щось пропустив і такий код/сленг в українській армії все ж існує?