Як я 7 днів прослужив в ЗСУ

Моя реальна історія про те як я пішов в Тероборону і майже став стрільцем ЗСУ.

😎Після перемоги я обов'язково розповім більше і вкажу номер частини.

День 1.

Вчора ввечером зателефонували і сказали з'явитись о. 7:00 до місця розташування, прийшлось навіть трішки бігти щоб встигнути, але в Україні як завжди - запрошують гостей на 7 а починається весілля в обід. До 8:00 я таки попав в необхідну мені точку.

Як з'ясувалось нашу казарму в терміновому порядку почали робити з навчального закладу. Час заставив. Виніс станків, занесення піддонів і матраців з покривалами. Шикування першого дня - це повний треш і бардак, розійшлись без результатів.

Перший день завершився повним хаосом, носінням матеріальних цінностей, прикольним шикуванням і чергою за формою.

День 2.

Шикування зранку вже покраще, командири і бійці ще путають поняття взвод і рота, а солдати поняття не мають хто в якому відділенні.

Хтось отримав вже зброю, хтось зрозумів, що підписав контракт на службу в ЗСУ, а не перебування в Теробороні і пішов розривати контракт.

Засрались і забились всі туалети, постійні сирени та бігання в укриття, носіння мішків з піском та матраців продовжується.

День 3.

Нарешті на шикуванні командири знали уже своїх бійців і вдалось вірно вишикуватись. На шикування з'явився майор -познайомились з начальством… Туалети почали ремонтувати волонтери і з'явився великий нужник на вулиці і нарешті зробили душ. Казарми прогрілись від теплових пушок і стало можливим нормально спати. 

Після обіду почали розгружати фуру з ящиками зброї та боєприпасів. О я нарешті зрозумів що це і є справжння фізпідготовка + мішки з піском на 2 поверх + караул з 12:00 до 4:00. Перед заступнням в караул видали Калашніка і 4 магазина, хоча я вперше його тримав в руках, так так вперше і таких на роту виявилось до 6 чоловік, прийшлось і самому забивати кулі в магазин.

Про їду в столовці: завжди є перше та друге, чай і кава, яку швидко розгрібають. Все готують дівчата волонтери.

День 4.

Ті хто ходить в нічний караул може спати до 12:00, що я і робив… обід… Нарешті сходив помився в душ - кайф. Тіло на четвертий день звикло до холоду. 

В казармах навели порядок, з'явився днювальний і почали мити підлогу. Після обіду почались навчання з розборки калаша та інструктування по використанню ручного гранатомету.

Нарешті до мене дійшло чому мобілізація триває так довго і зібрати військо за кілька днів це рожеві мрії романтиків.

День 5. (Перший стабільний) + ніч без сирени.

Можна сказати, що це був канцелярський день, в казарму принесли міні ксерокс і рота займалась до ночі оформленням документів. Пустили перших людей до дому на 3-4 години.

День 6. Я днювальний + присяга.

В 8:00 я заступив на добу днювальним. Звичайно все почалось із прибирання казарми поки інші пішли в столову. В 13:00 побіг на склад знайти штани по формі - вдалось відкопати польський камуфляж. + Днювального в тому що не потрібно бігати у сховище під час тривоги. З обіду була присяга, якщо можна її так назвати, без урочистостей і без форми, 10% взагалі були в цивільному. Подерті папочки з текстом присяги, покороблені столи на траві. Виходиш просто до стола і обличчям до роти зачитуєш текст. Один із солдат зачитав присягу так, що йому аж аплодували…

Всі лягли спати а мені сидіти за столом ще до самого ранку, добре хоч є смартфон і інтернет.

День 7. Звільнення до дому.

6:30 підйом для роти, а мені можна поспати 1,5 годинки…  8:00 - всі в столовку і в : 9:00 почались навчання на стадіоні у вигляді підготовки до стрільб на полігоні. Сьогодні був перший день схожий на те що нас готували до військових дій. Дуже сильно відчувається різниця між інструкторами які пройшли війну на Донбасі та просто закінчившими військові заклади. Це врази цікавіше слухати завдання і реальні сіторії про військові пригоди наших солдат.

Після обіду повернення в казарму і тут як молотком по голові - ТИ НЕ ПРОЙШОВ!!! - здати зброю та форму... В канцелярії показали наші перекресленні контраки та дали пропуски на прохідну, через годинку, я та ще один солдат з мого взводу, були за межами гарнізону.